Традиційні ієрогліфи 5

們 men: (показник множини)

Написання ієрогліфа:

Компоненти: 亻 людина (варіант 人); 門 mén двері.
Етимологія: 們 men — ідеофонограма. Він утворений із компонента «людина» 亻 і компонента «двері» 門 mén — саме він підказує вимову.

國 guó: країна.

Написання ієрогліфа:

Компоненти: 囗 wéi огорожа, межа; 或 huò (усередині) рука з алебардою, що захищає територію.

Етимологія: 國 guó — складна ідеограма. Зовнішній квадрат 囗 зображує укріплену огорожу території чи міста. Усередині 或 — рука, що тримає алебарду 戈 і захищає обмежене місце (口 позначає місто, 一 — межу). Отже, загалом ієрогліф означає озброєну й захищену територію, тобто країну.

漢 hàn: Хань (народ, династія, китайська мова).

Написання ієрогліфа:

Компоненти: 氵 shuǐ вода (ключ «вода»); 𦰩 фонетичний елемент (людина тримає предмет над вогнем).

Етимологія: 漢 hàn спочатку позначав річку Хань (漢水 Hàn shuǐ), важливу притоку Янцзи в Центральному Китаї. Династія Хань (漢朝 Hàn cháo, 206 р. до н. е. — 220 р. н. е.) дістала назву від цього краю, а в ширшому значенні основний народ Китаю називають 漢人 Hànrén, його мову — 漢語 Hànyǔ, а письмо — 漢字 Hànzì. Цей ієрогліф — ідеофонограма, утворена з ключа «вода» 氵 ліворуч і фонетичного комплексу праворуч.

語 yǔ: (мова)

Написання ієрогліфа:

Компоненти: 訁 мовлення; 五 п’ять; 口 рот.

Етимологія: 語 — ідеофонограма, що складається з компонента «мовлення» 訁 і фонетичного компонента 吾 wú. Спочатку 語 символізував словесний обмін, поєднуючи мовлення (言) з фонетичним елементом, що нагадує займенник «ми» (吾).

說 shuō: говорити
Написання ієрогліфа:

Компоненти: 訁 мовлення; 八 перевернута цифра 8; 口 рот; 儿 людські ноги (ключ у нижній частині ієрогліфа). Це ідеофонограма, що складається з компонента «мовлення» 訁 і компонента 兌 duì. Цей компонент, що спочатку означав «обмінювати» або «перетворювати», дає водночас фонетичну підказку та ідею словесного обміну. Отже, ієрогліф 說 означає «говорити», «пояснювати» або «переконувати», що відображає зв’язок між спілкуванням і мовним обміном.

寫 xiě: писати.

Написання ієрогліфа:

Компоненти: 宀 mián дах; 舄 xì (сорока — птах, що розкладає предмети; тут слугує фонетичним компонентом).

Етимологія: 寫 xiě — ідеофонограма. Ключ 宀 mián зображує дах (дім). Спочатку ієрогліф означав «розкладати, класти (щось) під дахом», звідси похідне значення «записувати, писати». Нижня частина 舄 xì слугує фонетичною підказкою.

會 huì: могти, уміти (щось робити); збиратися.

Написання ієрогліфа:

Компоненти: 亼 jí кришка / збирати (угорі); 曾 céng нагромадження (посередині й унизу).

Етимологія: 會 huì — спочатку піктограма, що зображує посудину з кришкою, яка накриває складену стосом їжу. Верхня частина 亼 нагадує кришку, що збирає докупи, а нижня частина — елементи, які з’єднуються. Від цього первісного значення «збирати, з’єднуватися» походять сучасні значення: «збиратися, зустрічатися», а далі «могти, уміти» (мається на увазі: зібрати всі умови для успіху).