Вивчаємо китайську: граматика розділу 5

Множина з 们

Суфікс 们 men додається до особових займенників і до деяких іменників, що позначають людей, щоб утворити множину:

我 ⟶ 我们 wǒmen: ми
你 ⟶ 你们 nǐmen: ви
他 ⟶ 他们 tāmen: вони
她 ⟶ 她们 tāmen: вони (жінки)

们 також додається до деяких іменників, щоб позначити групу:
同学们 tóngxuémen: однокласники (коли звертаються до всієї групи).

Різниця між 哪 і 什么

Ви, мабуть, уже помітили це в лексиці: національність утворюють, додаючи «людина» 人 rén до назви країни.
中国 Китай ⟶ 中国人 китайці
法国 Франція ⟶ 法国人 французи

Питання утворюють, ставлячи 哪 nǎ замість першого складу назви країни:
你是哪国人？ Nǐ shì nǎguórén? З якої ти країни?

哪 означає «котрий, який?» у злічуваному наборі: країн не безліч.
什么 означає «що, який?» для незлічуваного набору: різних людей — безліч. Українською обидва слова часто перекладаються як «який»; але перше з них ближче до «котрий» — це вибір з обмеженого набору.

Прислівник 都

都 dōu «усі» — прислівник, тому він стоїть перед дієсловом або перед іншим прислівником, що стоїть перед дієсловом.

Приклад: 我们都是法国人。 Wǒmen dōu shì Fǎguó rén. Ми всі французи.

«Не всі» — це 不都:
她们不都说汉语。 Tāmen bù dōu shuō Hànyǔ. Вони не всі говорять китайською.

都不 перекладається як «жоден», дослівно «всі… не»:
我的学生都不会说日语。 Wǒ de xuésheng dōu bú huì shuō Rìyǔ. Жоден із моїх учнів не вміє говорити японською.

Українська тут поводиться так само, як китайська: у «не всі» заперечення стоїть перед «всі», а у «всі… не», тобто «жоден», — після. Порядок слів змінює все. Цю помилку я бачу на всіх рівнях, навіть у досвідчених учнів: не пошкодуйте часу, щоб добре закріпити різницю вже зараз.

Приклади з діалогу:
他们都是我的同学。 Tāmen dōu shì wǒ de tóngxué. Вони всі мої однокласники.
他们不都会说汉语。 Tāmen bù dōu huì shuō Hànyǔ. Вони не всі вміють говорити китайською.
我们都不会写汉字。 Wǒmen dōu bú huì xiě Hànzì. Жоден із нас не вміє писати ієрогліфи.

Допоміжне дієслово 会

Ми вже бачили три дієслова дії: 学 xué вивчати, 说 shuō говорити, 写 xiě писати.

会 huì — допоміжне дієслово, яке означає «уміти щось робити». Воно стоїть перед дієсловом:
他会说法语。 Tā huì shuō fǎyǔ. Він уміє говорити французькою.

У стверджувально-заперечному питанні подвоюють те дієслово, якого стосується питання. У реченні «Ти вмієш говорити китайською?» питання стосується «уміти»:
你会不会说汉语？ Nǐ huì bú huì shuō hànyǔ?

Частка 呢: вигук і здивування

У розділі 2 ми бачили, що 呢 ne служить для зустрічного запитання. Але вона також виражає легке здивування або наполегливість.

Приклад із діалогу:
她是哪国人呢？ Tā shì nǎ guó rén ne? А вона з якої країни? (з відтінком цікавості)

是不是 разом із 都

У діалозі є речення:
你们是不是都学中文？ Nǐmen shì bú shì dōu xué zhōngwén? Ви всі вивчаєте китайську?

Прислівник 都 тут не заважає стверджувально-заперечній формі, бо він стосується дієслова 学 і не стосується 是. Саме 是 подвоюється, а не дієслово, що йде після 都.

Цей 是 на початку речення служить для логічного наголосу. Це ще одне вживання цього дієслова, до якого ми ще повернемося.