Вивчаємо китайську: культура, розділ 3

У діалозі розділу 3 розмовляють школярка, 月月 Yuèyue, і вчитель, 李明 Lǐ Míng. Ми побачимо, як у Китаї звертаються до вчителя, як будуються китайські імена і що ім’я говорить про культуру, яка його вибрала.

1. Як вітатися з учителем у Китаї

У діалозі 月月 Yuèyue звертається до співрозмовника так: 你是李明老师吗？ Nǐ shì Lǐ Míng lǎoshī ma?: «Ви вчитель Лі Мін?»

До китайського вчителя ніколи не звертаються лише на ім’я. Стандартна формула — прізвище + 老师 lǎoshī. Отже, Лі Мін — це 李老师 Lǐ lǎoshī, «учитель Лі». В Україні учень теж не звертається до вчителя лише на ім’я, а каже ім’я та по батькові: «Ольго Петрівно», «Іване Миколайовичу». Просто повагу виражають по-різному: в Україні — по батькові, у Китаї — словом «учитель» після прізвища.

Слово 老师 lǎoshī виходить далеко за межі школи. Це знак поваги до кожного, чиї знання чи досвід визнані: до ремісника, митця, лектора. Мене так називали вже під час перших моїх поїздок до Китаю, і я не одразу зрозумів, що це не стільки професія, скільки ввічливість.

У розділі 2 ми вже бачили шанобливі звертання 先生 xiānsheng (пан) і 女士 nǚshì (пані), які вживають лише в офіційному спілкуванні. 老师 діє за тією самою схемою: спершу прізвище, потім звертання. Ніколи навпаки.

2. Прізвище та ім’я в Китаї

В українській мові кажуть «Іван Коваленко»: спершу ім’я, потім прізвище. Щоправда, в офіційних документах і шкільних списках прізвище часто ставлять першим («Коваленко Іван»), і це вже трохи ближче до китайської логіки. А в китайській мові завжди навпаки: прізвище (姓 xìng) стоїть перед ім’ям (名 míng).

Цей порядок промовистий: спільнота, родина, рід важать більше, ніж окрема людина. Представляючись, людина спершу називає те, до чого належить, а вже потім себе.

Китайські прізвища майже завжди складаються з одного ієрогліфа. Найпоширеніші з них — 王 Wáng, 李 Lǐ, 张 Zhāng, 刘 Liú і 陈 Chén. Ці п’ять прізвищ разом носять кількасот мільйонів людей.

Імена ж складаються з одного або двох ієрогліфів. Ім’я з одного ієрогліфа на зразок 明 Míng дає повне ім’я з двох складів (李明). Ім’я з двох ієрогліфів на зразок 小明 Xiǎomíng дає повне ім’я з трьох складів (李小明).

3. Як китайці вибирають імена

В Україні ім’я часто вибирають тому, що воно гарно звучить, або на честь когось із близьких чи святого. Такі поширені імена, як Олександр, Марія чи Іван, прийшли з грецької та давньоєврейської мов, і їхнього первісного значення вже майже ніхто не чує. Щоправда, є й слов’янські імена з прозорим значенням: Богдан («Богом даний»), Надія, Любов, Мирослава, Світлана — вони дають певне уявлення про китайський підхід. Але в Китаї вибір імені значно продуманіший, адже кожен ієрогліф має значення.

Ім’я 明 Míng, наприклад, поєднує 日 rì (сонце) і 月 yuè (місяць) ⟶ ясний, світлий, яскравий. Батьки, які дають дитині таке ім’я, бажають їй світлого майбутнього і ясного розуму.

Ім’я 月月 Yuèyue — так звуть школярку з діалогу — повторює ієрогліф 月 yuè (місяць). Таке повторення, 叠名 diémíng («подвоєне ім’я»), звучить ласкаво й співуче і дуже часто трапляється в жіночих іменах і пестливих прізвиськах.

Кілька поширених тем:

  • природа: 雪 xuě (сніг), 海 hǎi (море), 林 lín (ліс);
  • чесноти: 德 dé (чеснота), 信 xìn (довіра), 义 yì (справедливість);
  • прагнення: 强 qiáng (сильний), 志 zhì (устремління), 飞 fēi (літати);
  • краса: 美 měi (краса), 丽 lì (витонченість), 花 huā (квітка).

Деякі родини навіть радяться з майстром 八字 bāzì, «восьми ієрогліфів» китайського гороскопа, щоб ієрогліфи імені врівноважили п’ять стихій (五行 wǔxíng: метал, дерево, вода, вогонь, земля) відповідно до дати й години народження. Я не візьмуся сказати, наскільки ця практика поширена сьогодні: здається, на селі вона значно живіша, ніж у Шанхаї.

4. Чи можна звертатися до китайця на ім’я?

В Україні перейти на ім’я — звична річ, принаймні між ровесниками й колегами (до старших і до вчителя звертаються на ім’я та по батькові). У Китаї з цим делікатніше.

Серед близьких друзів або в родині звертаються на ім’я, часто в пестливій формі: повторюють склад (明明 Míngmíng) або ставлять префікс 小 xiǎo («маленький») перед прізвищем чи ім’ям (小李 Xiǎo Lǐ, 小明 Xiǎo Míng).

В офіційних і ділових ситуаціях вживають повне ім’я або формулу прізвище + звертання: 李老师 Lǐ lǎoshī, 王先生 Wáng xiānsheng, 张女士 Zhāng nǚshì.

Перед прізвищем старшої людини можна поставити префікс 老 lǎo («старий», тут — шанобливо): 老李 Lǎo Lǐ, 老王 Lǎo Wáng. Нічого зневажливого тут немає: префікс 老 виражає повагу й близькість.

5. Як перекласти своє ім’я китайською

Приїхавши до Китаю, ви швидко захочете мати китайське ім’я. Є два підходи.

Фонетична транскрипція добирає ієрогліфи, вимова яких близька до звучання оригінального імені. «Марія» стає 玛丽亚 Mǎlìyà, «Іван» стає 伊万 Yīwàn. Ім’я залишається впізнаваним на слух. Проте дібрані ієрогліфи не завжди мають зв’язний зміст, а часом не означають узагалі нічого.

Справжнє китайське ім’я добирає ієрогліфи за значенням — точнісінько так, як це роблять китайські батьки. У парі з китайським прізвищем, яке ви собі берете і яке часто звучить схоже на ваше власне, воно дає повноцінне ім’я. Саме цей підхід китайці цінують найбільше, бо він показує, що ви зробили крок їм назустріч. Моє власне ім’я, 李天翔 Lǐ Tiānxiáng, не має нічого спільного з фонетикою: його вибрали за те, що воно означає.

Хоч який підхід ви оберете, правило незмінне: у китайській мові прізвище стоїть першим. Якщо ваше прізвище Коваленко, а ваше китайське ім’я — 明 Míng, ви будете 柯明 Kē Míng, а не «Ming Ke».