Вивчаємо китайську: ключові речення розділу 1

Щоб показати або приховати елементи, натисніть на такі кнопки:

我们怎么走? Wǒmen zěnme zǒu? Якою дорогою ми підемо? / Як туди дістатися?

♂︎
♀︎

→ Головне запитання, щоб спитати дорогу. 怎么 стоїть перед дієсловом, саме на тому місці, де стоятиме відповідь: без інверсії. Місце призначення можна також винести на початок: 火车站怎么走?


从这里往前面走。 Cóng zhèlǐ wǎng qiánmiàn zǒu. Звідси йдіть прямо.

♂︎
♀︎

→ Повна схема маршруту: 从 (звідки вирушають) + 往 (куди прямують) + дієслово, саме в такому порядку. Не так, як в українській, де напрямок зазвичай указують після дієслова: «іти до вокзалу».


不往左,往右走。 Bù wǎng zuǒ, wǎng yòu zǒu. Не ліворуч, а праворуч.

♂︎
♀︎

→ Після 往 вживають 左 і 右 самі по собі, без суфікса 边. Заперечення 不 стосується 往 і стоїть перед ним.


我们坐公交车去火车站。 Wǒmen zuò gōngjiāochē qù huǒchēzhàn. Ми їдемо на вокзал автобусом.

♂︎
♀︎

→ Послідовні дієслова: 坐 (їхати транспортом), потім 去 (іти, їхати), у реальному порядку дій. Вид транспорту вводить не прийменник і не відмінкова форма (як українське «автобусом»), а дієслово, яке стоїть перед дієсловом руху.


我们坐几站? Wǒmen zuò jǐ zhàn? Скільки зупинок нам їхати?

♂︎
♀︎

→ 站 слугує водночас іменником (станція, зупинка) і лічильним словом для проїханих зупинок. Типова відповідь: 三站,十分钟。


你坐我旁边。 Nǐ zuò wǒ pángbiān. Сідай біля мене.

♂︎
♀︎

→ Локатив ставлять після назви місця чи особи, а 的 опускають, коли вся група коротка: 我旁边 замість 我的旁边.


右边有一家超市。 Yòubiān yǒu yì jiā chāoshì. Праворуч є супермаркет.

♂︎
♀︎

→ Структура: місце + 有 + предмет: починають із місця (відомого), щоб повідомити, що там є (нове). 家 — лічильне слово для крамниць. В українській лічильних слів немає: просто «супермаркет».


饭店在书店的后面。 Fàndiàn zài shūdiàn de hòumiàn. Ресторан — за книгарнею.

♂︎
♀︎

→ Протилежна до попередньої структура: предмет + 在 + місце: починають із предмета (відомого), щоб сказати, де він розташований. Порівняйте з 右边有一家超市。


星期天晚上回去。 Xīngqītiān wǎnshang huíqù. У неділю ввечері повертаємося.

♂︎
♀︎

→ 回去: повертаються, віддаляючись від місця, де відбувається розмова; 回来 — якщо наближаються до співрозмовника. Вибір завжди робиться з погляду того, до кого звертаються.


上海,我来了! Shànghǎi, wǒ lái le! Шанхаю, ось і я!

♂︎
♀︎

→ Дуже жвавий вигук, який можна вживати з назвою будь-якого місця: 北京,我来了! Частка 了 позначає зміну ситуації: ну от, я на місці.