Ключові речення 1
Вивчаємо китайську: ключові речення розділу 1
Щоб виробити автоматизми й говорити китайською, не шукаючи слів, корисно вивчати речення напам’ять. Замість того щоб вивчати весь діалог / текст розділу, ми дібрали ці ключові речення, щоб зробити ваше навчання ефективнішим. Тож їх треба добре знати.
Сміливо повторюйте їх уголос: так вони краще запам’ятовуються, а ви водночас тренуєте вимову й засвоюєте структури китайської мови.
Потім треба навчитися перекладати їх усно й письмово: спершу з китайської на українську, потім з української на китайську.
Щоб показати або приховати елементи, натисніть на такі кнопки:
我们怎么走？ Якою дорогою ми підемо? / Як туди дістатися?
→ Головне запитання, щоб спитати дорогу. 怎么 стоїть перед дієсловом, саме на тому місці, де стоятиме відповідь: без інверсії. Місце призначення можна також винести на початок: 火车站怎么走？
从这里往前面走。 Звідси йдіть прямо.
→ Повна схема маршруту: 从 (звідки вирушають) + 往 (куди прямують) + дієслово, саме в такому порядку. Не так, як в українській, де напрямок зазвичай указують після дієслова: «іти до вокзалу».
不往左，往右走。 Не ліворуч, а праворуч.
→ Після 往 вживають 左 і 右 самі по собі, без суфікса 边. Заперечення 不 стосується 往 і стоїть перед ним.
我们坐公交车去火车站。 Ми їдемо на вокзал автобусом.
→ Послідовні дієслова: 坐 (їхати транспортом), потім 去 (іти, їхати), у реальному порядку дій. Вид транспорту вводить не прийменник і не відмінкова форма (як українське «автобусом»), а дієслово, яке стоїть перед дієсловом руху.
我们坐几站？ Скільки зупинок нам їхати?
→ 站 слугує водночас іменником (станція, зупинка) і лічильним словом для проїханих зупинок. Типова відповідь: 三站，十分钟。
你坐我旁边。 Сідай біля мене.
→ Локатив ставлять після назви місця чи особи, а 的 опускають, коли вся група коротка: 我旁边 замість 我的旁边.
右边有一家超市。 Праворуч є супермаркет.
→ Структура: місце + 有 + предмет: починають із місця (відомого), щоб повідомити, що там є (нове). 家 — лічильне слово для крамниць. В українській лічильних слів немає: просто «супермаркет».
饭店在书店的后面。 Ресторан — за книгарнею.
→ Протилежна до попередньої структура: предмет + 在 + місце: починають із предмета (відомого), щоб сказати, де він розташований. Порівняйте з 右边有一家超市。
星期天晚上回去。 У неділю ввечері повертаємося.
→ 回去: повертаються, віддаляючись від місця, де відбувається розмова; 回来 — якщо наближаються до співрозмовника. Вибір завжди робиться з погляду того, до кого звертаються.
上海，我来了！ Шанхаю, ось і я!
→ Дуже жвавий вигук, який можна вживати з назвою будь-якого місця: 北京，我来了！ Частка 了 позначає зміну ситуації: ну от, я на місці.