Вивчаємо китайську: ключові речення 10

Щоб показати або приховати елементи, натисніть на такі кнопки:

现在几点了？ Xiànzài jǐ diǎn le?: Котра (зараз) година?

♂︎
♀︎

→ Показове речення: питальне слово 几点 + 了 у кінці речення, що позначає теперішній момент.

现在三点。 Xiànzài sān diǎn.: Зараз третя година.

♂︎
♀︎

→ Типова відповідь. 点 = година як момент. Перед годиною немає дієслова «бути».

我上午八点上课。 Wǒ shàngwǔ bā diǎn shàngkè.: У мене заняття о восьмій ранку.

♂︎
♀︎

→ Поєднання: частина доби (上午) + година як момент (八点) + дієслівно-об’єктна сполука (上课). Обидва показники часу стоять перед дієсловом.

中午十二点下课。 Zhōngwǔ shí'èr diǎn xiàkè.: Заняття закінчуються опівдні.

♂︎
♀︎

→ Симетрична пара 上课/下课: 上 (іти на заняття) ↔ 下 (виходити із заняття). Нероздільні дієслівно-об’єктні сполуки.

今天是星期五。 Jīntiān shì xīngqī wǔ.: Сьогодні п’ятниця.

♂︎
♀︎

→ Дні тижня: 星期 + цифра. Виняток: неділя = 星期天 або 星期日.

我和同学说话。 Wǒ hé tóngxué shuōhuà.: Я розмовляю з однокласником.

♂︎
♀︎

→ Дієслівно-об’єктна сполука 说话 («казати слова») = просто говорити. Якщо називають мову, стандартний додаток прибирають: 说汉语.

今天要学习。 Jīntiān yào xuéxí.: Сьогодні треба вчитися.

♂︎
♀︎

→ Допоміжне дієслово 要 стоїть перед основним дієсловом. Значення: «хотіти» (тверде рішення) або «мусити / треба» (необхідність).

我们说了一个小时的汉语。 Wǒmen shuō le yí ge xiǎoshí de Hànyǔ.: Ми годину говорили китайською.

♂︎
♀︎

→ Ключова структура: Підмет + дієслово + 了 + тривалість + 的 + додаток. 小时 = тривалість (на відміну від 点).

我昨天没有来上课。 Wǒ zuótiān méiyǒu lái shàngkè.: Учора я не прийшов на заняття.

♂︎
♀︎

→ Заперечення завершеної дії: 没有 (або 没) перед дієсловом, і зникає 了. Ніколи не 没…了.

学中文，要多说，多写。 Xué Zhōngwén, yào duō shuō, duō xiě.: Щоб вивчити китайську, треба багато говорити, багато писати.

♂︎
♀︎

→ Усталений зворот із тексту: 多 + дієслово = «багато робити». Чудове речення, щоб запам’ятати його як пораду на щодень.