Вивчаємо китайську: граматика розділу 10

Дієслівно-об’єктні сполуки

У розділі 5 ми бачили дієслово shuō «говорити». Коли після нього є додаток, воно вживається саме:
我说汉语。 Wǒ shuō Hànyǔ. Я говорю китайською.

Але щоб сказати просто «говорити», йому потрібен додаток за замовчуванням: huà «слово». Тому «Він говорить» обов’язково кажуть 他说话。, а не 他说。

Такі дієслова, що завжди вимагають додатка, називають дієслівно-об’єктними сполуками. В українській нічого подібного немає, тому їх так часто забувають.

У цьому розділі їх кілька:

  • 说话 shuōhuà: говорити ( говорити + слово)
    我和同学说话。 Wǒ hé tóngxué shuōhuà. Я розмовляю з однокласником.
    我说汉语。 Wǒ shuō Hànyǔ. Я говорю китайською. (прибираємо )
  • 上课 shàngkè: мати заняття, іти на заняття ( підніматися + заняття)
    我上午上课。 Wǒ shàngwǔ shàngkè. Уранці в мене заняття.
    我上中文课。 Wǒ shàng zhōngwén kè. У мене заняття з китайської. ( стає 中文课)
  • 下课 xiàkè: закінчувати заняття ( спускатися + заняття)
    中午十二点下课。 Zhōngwǔ shí'èr diǎn xiàkè. Заняття закінчуються опівдні.
  • 上学 shàngxué: ходити до школи ( підніматися + навчання)
    我星期一上学。 Wǒ xīngqī yī shàngxué. У понеділок я йду до школи.
  • 写字 xiězì: писати (уже знайоме)
    我写字。 Wǒ xiězì. Я пишу.
    我写汉字。 Wǒ xiě Hànzì. Я пишу китайські ієрогліфи. ( стає 汉字)

Дні тижня: 星期

«Тиждень» китайською — 星期 xīngqī, дослівно «зоряний період». День тижня утворюють, додаючи цифру після 星期:

  • понеділок: 星期一 xīngqī yī
  • вівторок: 星期二 xīngqī èr
  • середа: 星期三 xīngqī sān
  • четвер: 星期四 xīngqī sì
  • п’ятниця: 星期五 xīngqī wǔ
  • субота: 星期六 xīngqī liù

Неділя — виняток: 星期天 xīngqī tiān («день неба») або 星期日 xīngqī rì («день сонця»). Українцеві цей принцип не зовсім чужий: «вівторок» походить від «другий», «четвер» — від «четвертий», «п’ятниця» — від «п’ятий», і номери збігаються з китайськими: другий, четвертий і п’ятий день тижня.

Приклади:
今天是星期五。 Jīntiān shì xīngqī wǔ. Сьогодні п’ятниця.
明天是星期六。 Míngtiān shì xīngqī liù. Завтра субота.
昨天是星期四。 Zuótiān shì xīngqī sì. Учора був четвер.


Допоміжне дієслово

yào — допоміжне дієслово, яке стоїть перед основним дієсловом. Воно має два значення.

1. Хотіти (тверде рішення)

виражає волю, остаточне рішення. Це категоричніше, ніж «мати бажання».
我要学汉语。 Wǒ yào xué Hànyǔ. Я хочу вивчати китайську.
他要来北京。 Tā yào lái Běijīng. Він хоче приїхати до Пекіна.

2. Треба, мусити

виражає також необхідність:
今天要学习。 Jīntiān yào xuéxí. Сьогодні треба вчитися.
学中文,要多说,多写。 Xué zhōngwén, yào duō shuō, duō xiě. Щоб вивчити китайську, треба багато говорити й багато писати.

Заперечення в значенні «не хотіти» — 不要 bú yào:
我不要去。 Wǒ bú yào qù. Я не хочу туди йти.


Видова частка , або дієслівне

У розділі 8 ми бачили у кінці речення, яке позначає зміну ситуації:
我二十岁了。 Wǒ èrshí suì le. Тепер мені двадцять років.

Ось друге вживання, не менш поширене: дієслівне , або частка доконаного виду. Воно стоїть одразу після дієслова й означає, що дію завершено. (Українцеві це трохи знайоме: наш доконаний вид — «подивився», а не «дивився» — теж говорить про завершеність. Але в українській її закладено в саме дієслово, а в китайській це окреме слово після дієслова. І, як і наш доконаний вид, ця частка сама собою не означає минулого часу.)

Приклади з тексту розділу:
我们说了一个小时的汉语。 Wǒmen shuō le yí ge xiǎoshí de Hànyǔ.
⟶ Ми годину говорили китайською.

我们写了三十分钟的汉字。 Wǒmen xiě le sānshí fēnzhōng de Hànzì.
⟶ Ми тридцять хвилин писали ієрогліфи.

Інші приклади:
我看了。 Wǒ kàn le. Я подивився.
她去了中国。 Tā qù le Zhōngguó. Вона поїхала до Китаю.

Заперечення дієслівного

Якщо дію не здійснено, уживають méi, і прибирають :
我昨天没有来上课。 Wǒ zuótiān méiyǒu lái shàngkè. Учора я не прийшов на заняття.
她没去中国。 Tā méi qù Zhōngguó. Вона не поїхала до Китаю.

Отже:
没去了
没去

Порівняння двох

дієслівне (після дієслова) у кінці речення
Позиція Одразу після дієслова У кінці речення
Значення Завершена дія Зміна ситуації
Приклад 我看了。 Wǒ kàn le. Я подивився. 我二十岁了。 Wǒ èrshí suì le. Тепер мені 20 років.
Заперечення , і зникає 不……了: більше не
Заперечний приклад 我没看。 Wǒ méi kàn. Я не дивився. 他不学汉语了。 Tā bù xué Hànyǔ le. Він більше не вивчає китайської.

Час: момент чи тривалість

Розрізняти годину як момент (о котрій?) і тривалість (скільки часу?) у китайській украй важливо: слова тут різні. Українцеві ця різниця знайома: «третя година» — це момент, а «три години» — тривалість. Тільки українська розрізняє їх формою числівника, а китайська — різними словами.

Котра година: і

Її будують за допомогою diǎn (година) і fēn (хвилина):
一点 yì diǎn: перша година
两点 liǎng diǎn: друга година
三点 sān diǎn: третя година
八点十五分 bā diǎn shíwǔ fēn: 8:15
十二点半 shí'èr diǎn bàn: 12:30

上午 shàngwǔ (ранок), 下午 xiàwǔ (друга половина дня) і 中午 zhōngwǔ (полудень) стоять перед годиною:
上午八点十五分 shàngwǔ bā diǎn shíwǔ fēn: 8:15 ранку
中午十二点 zhōngwǔ shí'èr diǎn: полудень (12:00)
下午三点 xiàwǔ sān diǎn: 15:00

Щоб запитати, котра година:
现在几点了? Xiànzài jǐ diǎn le? Котра година?
Кажуть також 现在几点? Xiànzài jǐ diǎn?, без .

Відповідь:
现在三点。 Xiànzài sān diǎn. Зараз третя година.

Тривалість: 小时 і 分钟

Коли йдеться про тривалість, слова інші:

Момент (о котрій?) Тривалість (скільки часу?)
Година diǎn 小时 xiǎoshí
Хвилина fēn 分钟 fēnzhōng

Приклади:
我上午八点上课。 Wǒ shàngwǔ bā diǎn shàngkè. У мене заняття о 8-й ранку. (момент)
我们说了一个小时的汉语。 Wǒmen shuō le yí ge xiǎoshí de Hànyǔ. Ми годину говорили китайською. (тривалість)

上午八点十五分上课。 Shàngwǔ bā diǎn shíwǔ fēn shàngkè. Заняття починаються о 8:15. (момент)
我们写了三十分钟的汉字。 Wǒmen xiě le sānshí fēnzhōng de Hànzì. Ми 30 хвилин писали ієрогліфи. (тривалість)


Момент часу в реченні

У розділі 9 ми бачили, що обставини стоять перед дієсловом дії. Момент часу — не виняток:

Приклади:
我上午八点十五分上课。 Wǒ shàngwǔ bā diǎn shíwǔ fēn shàngkè. У мене заняття о 8:15 ранку.
我星期五在北京大学学习。 Wǒ xīngqī wǔ zài Běijīng Dàxué xuéxí. По п’ятницях я навчаюся в Пекінському університеті.
我明天上午来。 Wǒ míngtiān shàngwǔ lái. Я прийду завтра вранці.

Коли показників часу кілька, ідуть від ширшого до вужчого:
我星期五上午八点上课。 Wǒ xīngqī wǔ shàngwǔ bā diǎn shàngkè. У мене заняття в п’ятницю вранці о восьмій.

Завжди від загального до конкретного. Та сама логіка, що й для дати.