Граматика 10
Вивчаємо китайську: граматика розділу 10
Дієслівно-об’єктні сполуки
У розділі 5 ми бачили дієслово 说 «говорити». Коли після нього є додаток, воно вживається саме:
我说汉语。 Я говорю китайською.
Але щоб сказати просто «говорити», йому потрібен додаток за замовчуванням: 话 «слово». Тому «Він говорить» обов’язково кажуть 他说话。, а не 他说。
Такі дієслова, що завжди вимагають додатка, називають дієслівно-об’єктними сполуками. В українській нічого подібного немає, тому їх так часто забувають.
У цьому розділі їх кілька:
-
说话 : говорити (说 говорити + 话 слово)
我和同学说话。 Я розмовляю з однокласником.
我说汉语。 Я говорю китайською. (прибираємо 话) -
上课 : мати заняття, іти на заняття (上 підніматися + 课 заняття)
我上午上课。 Уранці в мене заняття.
我上中文课。 У мене заняття з китайської. (课 стає 中文课) -
下课 : закінчувати заняття (下 спускатися + 课 заняття)
中午十二点下课。 Заняття закінчуються опівдні. -
上学 : ходити до школи (上 підніматися + 学 навчання)
我星期一上学。 У понеділок я йду до школи. -
写字 : писати (уже знайоме)
我写字。 Я пишу.
我写汉字。 Я пишу китайські ієрогліфи. (字 стає 汉字)
Увага
Додаток за замовчуванням обов’язково зникає, щойно з’являється інший додаток. Тому таке речення неправильне:
他说话汉语。 ✗
他说汉语。 ✓
Дні тижня: 星期
«Тиждень» китайською — 星期 , дослівно «зоряний період». День тижня утворюють, додаючи цифру після 星期:
- понеділок: 星期一
- вівторок: 星期二
- середа: 星期三
- четвер: 星期四
- п’ятниця: 星期五
- субота: 星期六
Неділя — виняток: 星期天 («день неба») або 星期日 («день сонця»). Українцеві цей принцип не зовсім чужий: «вівторок» походить від «другий», «четвер» — від «четвертий», «п’ятниця» — від «п’ятий», і номери збігаються з китайськими: другий, четвертий і п’ятий день тижня.
Тиждень не китайського походження: його запозичили, і прийшов він з юдео-християнської традиції. Традиційний календар — місячний, і за ним досі визначають свята. У роботі та в адміністрації Китай використовує наш, так званий «сонячний» календар. Звідси й ця зовсім проста нумерація днів, яка, на щастя, дуже полегшує нам життя.
Приклади:
今天是星期五。 Сьогодні п’ятниця.
明天是星期六。 Завтра субота.
昨天是星期四。 Учора був четвер.
Допоміжне дієслово 要
要 — допоміжне дієслово, яке стоїть перед основним дієсловом. Воно має два значення.
1. Хотіти (тверде рішення)
要 виражає волю, остаточне рішення. Це категоричніше, ніж «мати бажання».
我要学汉语。 Я хочу вивчати китайську.
他要来北京。 Він хоче приїхати до Пекіна.
2. Треба, мусити
要 виражає також необхідність:
今天要学习。 Сьогодні треба вчитися.
学中文,要多说,多写。 Щоб вивчити китайську, треба багато говорити й багато писати.
Структура:
Підмет + 要 + дієслово
Заперечення в значенні «не хотіти» — 不要 :
我不要去。 Я не хочу туди йти.
Видова частка 了, або дієслівне 了
У розділі 8 ми бачили 了 у кінці речення, яке позначає зміну ситуації:
我二十岁了。 Тепер мені двадцять років.
Ось друге вживання, не менш поширене: дієслівне 了, або частка доконаного виду. Воно стоїть одразу після дієслова й означає, що дію завершено. (Українцеві це трохи знайоме: наш доконаний вид — «подивився», а не «дивився» — теж говорить про завершеність. Але в українській її закладено в саме дієслово, а в китайській це окреме слово після дієслова. І, як і наш доконаний вид, ця частка сама собою не означає минулого часу.)
Просте правило:
Дієслово + 了: завершена дія
Приклади з тексту розділу:
我们说了一个小时的汉语。
⟶ Ми годину говорили китайською.
我们写了三十分钟的汉字。
⟶ Ми тридцять хвилин писали ієрогліфи.
Інші приклади:
我看了。 Я подивився.
她去了中国。 Вона поїхала до Китаю.
Заперечення дієслівного 了
Якщо дію не здійснено, уживають 没 , і прибирають 了:
我昨天没有来上课。 Учора я не прийшов на заняття.
她没去中国。 Вона не поїхала до Китаю.
Отже:
没去了 ✗
没去 ✓
Запам’ятайте: дію завершено — 了 одразу після дієслова. Дію не здійснено — 没 і жодного 了. Разом вони ніколи не вживаються.
Порівняння двох 了
| 了 дієслівне (після дієслова) | 了 у кінці речення | |
|---|---|---|
| Позиція | Одразу після дієслова | У кінці речення |
| Значення | Завершена дія | Зміна ситуації |
| Приклад | 我看了。 Я подивився. | 我二十岁了。 Тепер мені 20 років. |
| Заперечення | 没, і 了 зникає | 不……了: більше не |
| Заперечний приклад | 我没看。 Я не дивився. | 他不学汉语了。 Він більше не вивчає китайської. |
Час: момент чи тривалість
Розрізняти годину як момент (о котрій?) і тривалість (скільки часу?) у китайській украй важливо: слова тут різні. Українцеві ця різниця знайома: «третя година» — це момент, а «три години» — тривалість. Тільки українська розрізняє їх формою числівника, а китайська — різними словами.
Котра година: 点 і 分
Її будують за допомогою 点 (година) і 分 (хвилина):
一点 : перша година
两点 : друга година
三点 : третя година
八点十五分 : 8:15
十二点半 : 12:30
Два зауваження
- щоб сказати «друга година», потрібне 两 , а не 二 . Це стосується лише самої цифри 2, а не чисел, що її містять, як-от 12;
- половину позначають 半 , яке стоїть після 点. (Пам’ятайте: «дванадцята й половина» — це 12:30, а не українське «пів на дванадцяту».)
上午 (ранок), 下午 (друга половина дня) і 中午 (полудень) стоять перед годиною:
上午八点十五分 : 8:15 ранку
中午十二点 : полудень (12:00)
下午三点 : 15:00
Щоб запитати, котра година:
现在几点了? Котра година?
Кажуть також 现在几点? , без 了.
Відповідь:
现在三点。 Зараз третя година.
Тривалість: 小时 і 分钟
Коли йдеться про тривалість, слова інші:
| Момент (о котрій?) | Тривалість (скільки часу?) | |
|---|---|---|
| Година | 点 | 小时 |
| Хвилина | 分 | 分钟 |
Приклади:
我上午八点上课。 У мене заняття о 8-й ранку. (момент)
我们说了一个小时的汉语。 Ми годину говорили китайською. (тривалість)
上午八点十五分上课。 Заняття починаються о 8:15. (момент)
我们写了三十分钟的汉字。 Ми 30 хвилин писали ієрогліфи. (тривалість)
Запам’ятайте: 点 і 分 — для моменту, 小时 і 分钟 — для тривалості. Плутати їх — найпоширеніша помилка цього розділу.
Зверніть увагу на структуру, що виражає тривалість дії з додатком:
Підмет + дієслово + 了 + тривалість + 的 + додаток
我们说了一个小时的汉语。 Ми годину говорили китайською.
Момент часу в реченні
У розділі 9 ми бачили, що обставини стоять перед дієсловом дії. Момент часу — не виняток:
Підмет + час + (місце) + дієслово
Приклади:
我上午八点十五分上课。 У мене заняття о 8:15 ранку.
我星期五在北京大学学习。 По п’ятницях я навчаюся в Пекінському університеті.
我明天上午来。 Я прийду завтра вранці.
Коли показників часу кілька, ідуть від ширшого до вужчого:
我星期五上午八点上课。 У мене заняття в п’ятницю вранці о восьмій.
Завжди від загального до конкретного. Та сама логіка, що й для дати.