Вивчаємо китайську: культура, розділ 9

Діалог розділу 9 присвячений датам, планам поїздок і ритму університетського життя Бай Сюе в Пекіні. Нагода подивитися, як улаштований календар у Китаї, скільки триває навчання й чому щозими сотні мільйонів людей одночасно вирушають у дорогу.

1. Китайський календар

У повсякденному житті в Китаї діє григоріанський календар, так званий «сонячний» (阳历 yánglì), той самий, що й у нас. Саме він задає ритм державних установ, школи й роботи.

Але є й другий календар, традиційний, так званий «місячний» (农历 nónglì, дослівно «землеробський календар»). Насправді він місячно-сонячний: місяці йдуть за фазами Місяця, кожен починається з молодика, а час від часу календар підправляють, щоб він не розходився з порами року.

Цей календар — зовсім не пережиток. Саме за ним визначають великі свята: Китайський Новий рік (春节 Chūnjié), Свято ліхтарів (元宵节 Yuánxiāojié), Свято середини осені (中秋节 Zhōngqiūjié). Багато китайців також знають свою дату народження за місячним календарем і святкують її на додачу до звичайної. Два дні народження на рік: непогана ідея.

2. Скільки триває навчання в університеті

У діалозі Бай Сюе каже: 我在这儿读四年大学。 Wǒ zài zhèr dú sì nián dàxué. «Я навчаюся тут, в університеті, чотири роки.»

Китайський бакалаврат (本科 běnkē) справді триває чотири роки, тоді як у більшості західноєвропейських університетів — три. Українському читачеві це знайомо: бакалаврат в Україні теж зазвичай триває чотири роки. Це звичайна тривалість першого циклу вищої освіти.

Навчання влаштоване так: чотири роки бакалаврату, потім, можливо, два-три роки магістратури (硕士 shuòshì) і три-чотири роки аспірантури (博士 bóshì). Шлях до університету пролягає через 高考 gāokǎo, державний іспит, від якого залежить, до якого закладу вступиш (щось на зразок українського НМТ). Як ми бачили в розділі 8, університет — найважливіший соціальний маркер.

3. Ритм навчального року

Навчальний рік в університеті починається у вересні й поділяється на два семестри: з вересня до січня, потім з лютого або березня до червня чи липня.

Дві великі перерви: зимові канікули (寒假 hánjià), приблизно місяць на межі січня й лютого, і літні канікули (暑假 shǔjià), два місяці, у липні й серпні.

4. 春节 Chūnjié і велика міграція

Китайський Новий рік, 春节 Chūnjié, «Свято весни», — з великим відривом найважливіше свято року. Його дата щороку змінюється, бо залежить від місячного календаря: свято припадає на період від кінця січня до середини лютого.

Для китайців це час зустрічі родини, новорічної вечері (年夜饭 niányèfàn), спільної зустрічі Нового року. Щось на зразок нашого Різдва, з тією різницею, що додому повертаються за будь-яку ціну.

Звідси явище, якому немає рівних ніде у світі: 春运 Chūnyùn, «весняна міграція». Щороку сотні мільйонів людей одночасно переїжджають з одного кінця країни в інший. Потяги, літаки, автобуси й дороги кілька тижнів переповнені.

Це явище пояснюється економічною структурою країни. Мільйони трудових мігрантів (农民工 nóngmíngōng) живуть у прибережних містах, але родом із сільських провінцій, часом дуже далеких. 春节 — часто єдиний час у році, коли вони бачать рідних, а іноді й власних дітей.

Зимові канікули в університетах припадають на той самий час. Студенти теж у цей період повертаються додому. Якщо подорожуєте Китаєм, уникайте цих сорока днів.