Вивчаємо китайську: ключові речення 9

Щоб показати або приховати елементи, натисніть на такі кнопки:

你什么时候回家？ Nǐ shénme shíhou huíjiā?: Коли ти повертаєшся додому?

♂︎
♀︎

→ Показове речення: питальне слово 什么时候 стоїть між підметом і дієсловом (на тому самому місці, що й слово-відповідь).

我十二月去看他。 Wǒ shí'èr yuè qù kàn tā.: Я поїду провідати його в грудні.

♂︎
♀︎

→ Обставина часу, що позначає момент (十二月), стоїть перед дієсловом. Дієвідмінювання немає: майбутнє позначає слово часу.

他在北京。 Tā zài Běijīng.: Він у Пекіні.

♂︎
♀︎

→ Щоб сказати «бути десь», уживають 在, а не 是. Структура: Підмет + 在 + місце.

我在中国学中文。 Wǒ zài Zhōngguó xué Zhōngwén.: Я вивчаю китайську в Китаї.

♂︎
♀︎

→ Обставина місця, введена через 在 + місце, стоїть перед дієсловом дії. Загальне правило: спершу декорації, потім дія.

你今年会回法国吗？ Nǐ jīnnián huì huí Fǎguó ma?: Ти цього року повернешся до Франції?

♂︎
♀︎

→ Нове вживання 会: показник передбачуваного майбутнього («це станеться»). Поєднується з обставиною часу 今年 перед дієсловом.

我学汉语三年了。 Wǒ xué Hànyǔ sān nián le.: Я вивчаю китайську вже три роки.

♂︎
♀︎

→ Тривалість стоїть після дієслова. У поєднанні з 了 у кінці речення (зміна ситуації) вона передає значення «вже (стільки часу)».

你学汉语几年了？ Nǐ xué Hànyǔ jǐ nián le?: Скільки років ти вже вивчаєш китайську?

♂︎
♀︎

→ Відповідне запитання: 几 на місці числа, у тій самій позиції в структурі. Ключовий зворот, щоб розповідати про своє навчання.

我回去半个月。 Wǒ huíqù bàn gè yuè.: Я повертаюся (додому) на півмісяця.

♂︎
♀︎

→ Модифікатор напрямку 回去 («повертатися туди, віддаляючись від мовця») + тривалість. 半 перед лічильним словом = «половина».

你几号回来？ Nǐ jǐ hào huílái?: Якого числа ти повертаєшся назад?

♂︎
♀︎

→ 号 (в усному мовленні) замість 日 (на письмі) для числа місяця. Модифікатор напрямку 回来 = «повертатися до мовця».

我明年一月五日回来。 Wǒ míngnián yī yuè wǔ rì huílái.: Я повертаюся 5 січня наступного року.

♂︎
♀︎

→ Повна дата: порядок від загального до конкретного (рік → місяць → день); стоїть перед дієсловом дії.