Вивчаємо китайську: граматика розділу 7

Цей розділ обертається навколо одного питання: як позначати речі. Вказівні займенники, прислівники місця, лічильні слова та кілька суміжних засобів відповідають на нього — кожен по-своєму.


Вказівні займенники і

У китайській є два основні вказівні займенники:

позначає те, що близько від мовця («цей, це, оцей»), — те, що далеко від нього («той, те, отой»). Межу визначає мовець, а не предмет: те, що близько від мене, може бути далеко від вас.

Перед іменником у них обов’язково має стояти лічильне слово:

这本书 zhè běn shū: ця книжка (близько)
那件衣服 nà jiàn yīfu: той одяг (далеко)

Їх можна вживати й самостійно, як підмет:
这是我的。 Zhè shì wǒ de. Це моє.
那不是我的。 Nà bú shì wǒ de. То не моє.


Прислівники місця 这儿 і 那儿

Якщо додати суфікс r до вказівних займенників, отримаємо прислівники місця, тобто слова, що позначають місце:

Приклади з діалогу:
那儿有很多书。 Nàr yǒu hěn duō shū. Там багато книжок.
这儿还有很多书。 Zhèr hái yǒu hěn duō shū. Тут ще багато книжок.

Цей суфікс — ознака північного, пекінського мовлення. На півдні частіше почуєте іншу форму — ми розглянемо її свого часу.


Лічильне слово та його сполучення

xiē означає «кілька» і ніколи не вживається окремо. Воно завжди приєднується до іншого слова:

一些 yìxiē: кілька, трохи (невизначена кількість)
这些 zhèxiē: ці… (множина, близько)
那些 nàxiē: ті… (множина, далеко)
哪些 nǎxiē: котрі? (питальне слово, множина)
有些 yǒuxiē: деякі, кілька

Приклади:
那些书不是我的。 Nàxiē shū bú shì wǒ de. Ті книжки не мої.
还有一些是哥哥的。 Hái yǒu yìxiē shì gēge de. Є ще кілька, що належать старшому братові.
有些东西是我的。 Yǒuxiē dōngxi shì wǒ de. Деякі речі мої.

Зверніть увагу: на відміну від 这本 чи 那件, сполучення з стоять безпосередньо перед іменником, без іншого лічильного слова: кажуть 这些书, а не 这些本书. Це логічно, адже саме вже є лічильним словом.


Лічильні слова і

Нагадування: у китайській число або вказівний займенник ніколи не ставлять безпосередньо перед іменником. Між ними треба вставити лічильне слово.

Цей розділ додає два нові:

běn: для книжок, зошитів, журналів — усіх зшитих видань.
这本书 zhè běn shū: ця книжка
这一本是我的。 Zhè yì běn shì wǒ de. Оця (ця книжка) — моя.

jiàn: для одягу (передусім для верхньої частини тіла), речей, подій.
那几件衣服都是我的。 Nà jǐ jiàn yīfu dōu shì wǒ de. Ті кілька речей одягу — усі мої.
你认不认识这件衣服? Nǐ rèn bú rènshi zhè jiàn yīfu? Ти впізнаєш цей одяг?

Загальне лічильне слово , яке ви вже знаєте, у розмовній мові заміняє більшість інших. Проте щойно ви знаєте лічильне слово, властиве певному іменнику, вживайте саме його: це одразу чути. (І ні, немає правила, за яким можна вгадати, яке лічильне слово пасує до якого іменника. Їх вивчають разом зі словом — як рід іменників на -ь в українській: за формою не вгадаєш, що «день» — чоловічого роду, а «сіль» — жіночого.)


Прислівник hái: «ще, до того ж»

hái означає «ще, до того ж». Як і будь-який прислівник у китайській, він стоїть перед дієсловом.

Приклади:
这儿有很多书。 Zhèr hái yǒu hěn duō shū. Тут ще багато книжок.
有一些是哥哥的。 Hái yǒu yìxiē shì gēge de. Є ще й кілька, що належать старшому братові.

Не плутайте його з («теж»). повторює ту саму дію для іншого підмета («я теж»); додає ще один елемент («і є ще…»).


у значенні «кілька»

Ми вже бачили, що служить для питання «скільки?», коли йдеться про невеликі числа. Але в стверджувальному реченні це слово означає «кілька», тобто невелику невизначену кількість.

Приклад:
件衣服都是我的。 Nà jǐ jiàn yīfu dōu shì wǒ de. Ті кілька речей одягу — усі мої.

В обох випадках завжди стоїть перед лічильним словом: 几件, 几本, 几个. Лише контекст, і тільки він, підказує, чи йдеться про питання, чи про кількість. Українцеві тут є на що спертися: «скільки?» і «кілька» — теж споріднені слова. Але в китайській це одне й те саме слово.


Стверджувально-заперечне питання з двоскладовими дієсловами

Ви вже знаєте стверджувально-заперечне питання, тобто питання типу V V, з односкладовими дієсловами, як-от 是不是 shì bú shì. А що робити, коли складів у дієслові два?

Із двоскладовим дієсловом, як-от 认识 rènshi («знати»), повторюють лише перший склад:

Приклад із діалогу:
你认不认识这件衣服? Nǐ rèn bú rènshi zhè jiàn yīfu? Ти впізнаєш цей одяг?

Інші приклади — з уже вивченими дієсловами:
你喜不喜欢? Nǐ xǐ bù xǐhuan? Тобі подобається?
你高不高兴? Nǐ gāo bù gāoxìng? Ти радий?

На письмі це посередині зберігає свій тон — з урахуванням сандхі (тонових змін): rèn bú rènshi, xǐ bù xǐhuan. Саме так ви бачите в курсі, і саме так треба писати. А от в усному мовленні воно майже не наголошене. Затиснуте між двома частинами дієслова, воно проскакує швидко: найчастіше ви почуєте його як просте bu. Пишіть тон, але не виділяйте його голосом.


有的 і 有些

Ці два слова схожі, і все ж вони означають не одне й те саме.

有些 yǒuxiē — це скорочення від 有一些 yǒu yìxiē, «є кілька». Воно вказує на кількість, нічого більше не уточнюючи: «деякі, кілька».

有些东西是我的。 Yǒuxiē dōngxi shì wǒ de. Деякі речі мої.
(дослівно: «є кілька речей, які мої»)

有的 yǒude означає «деякі». Воно вибирає частину з уже відомої сукупності: тієї, про яку щойно йшлося, або тієї, на яку вказує ситуація. Тому його часто повторюють або протиставляють іншому виразу, щоб поділити цю сукупність:

有的是我的,还有一些是哥哥的。 Yǒude shì wǒ de, hái yǒu yìxiē shì gēge de.
Деякі мої, а ще кілька — старшого брата.

У діалозі про книжки йдеться вже кілька реплік поспіль: 有的 вказує на ці книжки, не називаючи їх.