Ієрогліфи 7

本 běn: корінь, першоджерело; лічильне слово для книжок

Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: 木 дерево; 一 один (горизонтальна риса, додана внизу).
Етимологія: 本 běn — ідеограма. Він складається з дерева 木 mù з горизонтальною рисою внизу, що вказує на нижню частину дерева, тобто на коріння. Отже, первісне значення — «корінь», «першоджерело». Згодом він набув значення «книжка» (адже книжка — джерело знань) і став лічильним словом для зшитих видань.

东 dōng: схід (сторона світу)

Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: 东 — спрощена форма ієрогліфа 東.
Етимологія: 东 dōng — спрощена форма ієрогліфа 東. Давній ієрогліф зображав мішок або клунок, зав’язаний з обох кінців. Його запозичили, щоб записувати слово «схід» (бік, де сходить сонце). Спрощення зберегло вертикальну рису й загальну форму, але зменшило кількість рис.

西 xī: захід
Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: 西 сам є графічним компонентом.
Етимологія: 西 xī — піктограма. Давній ієрогліф зображав пташине гніздо. Птахи повертаються до гнізда на заході сонця, тобто тоді, коли сонце на заході. Саме через цей зв’язок ієрогліф набув значення «захід». У сучасній китайській його вже не вживають окремо в значенні «захід» (кажуть 西边), зате він входить до складу багатьох слів, як-от 东西 dōngxi «річ».

衣 yī: одяг

Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: 衣 сам є графічним компонентом.
Етимологія: 衣 yī — піктограма, що зображає одяг із коміром і рукавами. Це один із найдавніших китайських ієрогліфів. У давній формі чітко видно обриси туніки, відкритої спереду. Цей ієрогліф також слугує компонентом багатьох інших ієрогліфів, пов’язаних з одягом або тканиною (як-от 裤 штани, 袜 шкарпетка).

服 fú: одяг; коритися

Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: 月 місяць / м’ясо; 卩 печатка; 又 права рука.
Етимологія: 服 fú — ідеограма. Давній ієрогліф складався з людини на колінах 卩 і руки 又, що передають ідею підкорення. Компонент 月 (спочатку 舟 «човен») додали пізніше. Згодом значення змінилося: спершу «коритися», потім «носити (одяг)» і, нарешті, «одяг».

还 hái: ще; повертати

Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: 不 заперечення; 辶 іти.
Етимологія: 还 huán/hái (спрощена форма ієрогліфа 還) складається з 辶 chuò (іти) і фонетичного елемента 睘 huán. Спочатку він позначав повернення по колу або саму дію повернення. Згодом у нього розвинулися два читання: «повертати, повертатися» (huán) і «ще, до того ж» (hái), як у 还钱 huán qián (повертати гроші) або 还有 háiyǒu (є ще). Ієрогліф поєднує рух (辶) з ідеєю кола (睘), тож викликає образ шляху, що приводить назад до вихідної точки.

手 shǒu: рука

Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: 手 сам є графічним компонентом.
Етимологія: 手 shǒu — піктограма, що зображає кисть руки з п’ятьма пальцями.

机 jī: машина, механізм

Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: 木 дерево, деревина; 几 низенький столик.
Етимологія: 机 jī — спрощена форма ієрогліфа 機. Традиційний ієрогліф складається з компонента «дерево» 木 mù і складного фонетичного компонента 幾 jǐ. Спочатку він позначав арбалет або його спусковий механізм, а згодом — будь-який механічний пристрій. Під час спрощення замінили 幾 на 几 jǐ.

件 jiàn: лічильне слово для одягу, речей, подій

Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: 亻 людина; 牛 бик.
Етимологія: 件 jiàn — ідеограма, що складається з людини 亻 і бика 牛 niú. Спочатку ієрогліф передавав ідею розділяти, ділити (людина, що розділяє худобу). Згодом він став позначати «штуку», «предмет» чи «шматок» і слугує лічильним словом для одягу, окремих предметів і речей.

那 nà: той, те (далеко)

Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: лівий компонент зображав великі звислі вуса (окремо такого ієрогліфа немає); 阝 місто (праворуч).
Етимологія: 那 nà спочатку був назвою давньої держави, яку населяв «волохатий» народ. Ієрогліф складається з компонента «місто» 阝 (праворуч) і фонетичного елемента. Його запозичили як вказівний займенник для далекого («той, те, там»), на противагу 这 zhè — займеннику для близького.

书 shū: книжка; писати
Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: 书 — спрощена форма ієрогліфа 書.
Етимологія: 书 shū — спрощена форма ієрогліфа 書. Традиційний ієрогліф складається з компонента «пензель» 聿 yù (рука, що тримає пензель) і 者 zhě, фонетичного компонента. Спочатку він означав «писати», а згодом — «книжка, писаний твір». Спрощення значно зменшило кількість рис, але зберегло ідею пензля.

些 xiē: кілька, трохи

Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: 止 зупинятися; 匕 ложка; 二 два.
Етимологія: 些 xiē — ідеограма, що складається з 此 cǐ (це) вгорі та 二 èr (два) внизу. Ієрогліф передає ідею «кілька» або «невелика кількість». У сучасній мові він ніколи не вживається окремо, а тільки в сполученнях: 一些 yìxiē (кілька), 这些 zhèxiē (ці), 那些 nàxiē (ті).

这 zhè: цей, це (близько)
Написання ієрогліфа:

Графічні компоненти: 文 письмо, культура; 辶 іти.
Етимологія: 这 zhè — спрощена форма ієрогліфа 這. Традиційний ієрогліф складається з 辶 chuò (іти, просуватися) і 言 yán (мовлення). Під час спрощення замінили 言 на 文 wén (письмо). Ієрогліф означає «це, цей» і позначає щось близьке, на противагу 那 nà (те, далеко).