Традиційні ієрогліфи 6

兩 liǎng: два (уживається перед одиницями виміру, при позначенні годин тощо).

Написання ієрогліфа:

Компоненти: 一 yī один (верхня риса); 冂 jiǒng межа, контур; 入 rù входити (трапляється всередині двічі).

Етимологія: 兩 liǎng спочатку зображав пару однакових предметів, поставлених поруч: два 入 («входити»), розміщені симетрично під спільною межею 冂 і накриті зверху горизонтальною рисою 一. Цей ієрогліф означає «два» і вживається для пар або кількостей (на відміну від 二 èr, абстрактної цифри).

媽 mā: (мама)

Написання ієрогліфа:

Компоненти: 女 жінка; 馬 кінь.
Етимологія: 媽 mā — ідеофонограма, що складається з 女 nǚ «жінка», який дає значення, і 馬 mǎ «кінь», який дає звучання. Ієрогліф поєднує ідею жіночої постаті (матері) з вимовою «ma», яку передає 馬. З часом він став позначати саме матір і часто вживається як лагідне слово.

個 gè: загальне лічильне слово (найуживаніше для лічби людей, предметів тощо).

Написання ієрогліфа:

Компоненти: 亻 rén людина (варіант 人 у складних ієрогліфах); 固 gù міцний, твердий (фонетичний показник).

Етимологія: 個 gè — ідеофонограма, що складається з ключа «людина» 亻 ліворуч і 固 gù праворуч, що підказує вимову. Це найзагальніше лічильне слово в китайській мові, яким лічать найрізноманітніші іменники: 一個人 yí gè rén «одна людина», 兩個孩子 liǎng gè háizi «двоє дітей». Спрощена форма 个 зберігає лише нижню частину ієрогліфа 個.

兒 ér: син, дитина; суфікс (часто скорочується до r у вимові).

Написання ієрогліфа:

Компоненти: 臼 jiù ступа (тут зображає тім’ячко новонародженого — отвір у верхній частині черепа); 儿 rén людські ноги (варіант ієрогліфа «людина» в нижній частині складного ієрогліфа).

Етимологія: 兒 ér — піктограма, що зображає дитину. Верхня частина 臼 передає отвір тім’ячка на голові новонародженого, а нижня частина 儿 зображає ноги людської постаті. Звідси 兒 означає «син, дитина» і також слугує суфіксом у багатьох словах, як-от 哪兒 nǎr «де?».