Культура 6
Вивчаємо китайську: культура, розділ 6
Діалог розділу 6 присвячений родині. Це нагода подивитися, яке місце вона посідає в китайській культурі, яка багата китайська лексика на позначення родичів і як нумерують братів і сестер.
1. Китайська родина — опора суспільства
У Китаї родина (家 ) — це набагато більше, ніж група людей, які живуть під одним дахом. Вона — основа суспільного устрою, прямий спадок конфуціанської думки, яка ставить синівську шанобливість (孝 ) на перше місце серед чеснот.
Традиційно кілька поколінь жили разом: бабусі й дідусі, батьки, діти, а часом і дядьки та тітки. У сучасних великих містах нормою стала нуклеарна сім’я (батьки й діти). Проте зв’язки від цього не ослабли: дуже часто бабусі й дідусі доглядають онуків, поки батьки працюють. Багато студентів розповідають мені про дитинство, яке вони провели в бабусі й дідуся, за сотні кілометрів від батьків.
Політика однієї дитини (独生子女政策 ), що діяла з 1979 до 2015 року, докорінно змінила структуру родини. Понад тридцять років більшість міських родин мали лише одну дитину. З 2016 року дозволено мати двох дітей, а згодом — і трьох. Але звички вже склалися, і багато молодих пар обмежуються однією дитиною.
2. Багатство китайської лексики на позначення родичів
Китайська лексика на позначення родичів вражає точністю. Там, де сучасна літературна українська задовольняється словами «дядько», «тітка» чи «двоюрідний брат», китайська систематично розрізняє:
- рідню з боку батька і рідню з боку матері;
- того, хто старший за того з батьків, про кого йдеться, і того, хто молодший за нього.
Візьмімо, наприклад, «дядька»:
- 伯伯 : старший брат батька, старший дядько по батькові
- 叔叔 : молодший брат батька, молодший дядько по батькові
- 舅舅 : брат матері, дядько по матері
- 姑父 : чоловік сестри батька
- 姨父 : чоловік сестри матері
Така точність свідчить про важливість родоводу та ієрархії. Точно знати, який зв’язок єднає двох людей, — це знати, чим вони зобов’язані одне одному. Українцям частина цієї логіки знайома: у традиційній мові, а на заході України й досі, розрізняють стрия (брата батька) і вуйка (брата матері). Але поділу за віком — старший чи молодший за батька — українська не знає. Не хвилюйтеся: цих китайських слів немає в програмі рівня 1. Я показую їх вам, щоб ви зрозуміли логіку, а не щоб ви вивчили їх уже сьогодні.
3. 大姐, 二姐: як нумерують братів і сестер
У китайській родині братів і сестер часто називають за порядком народження, ставлячи порядковий номер перед назвою родича:
- 大姐 : найстарша сестра, «велика сестра»
- 二姐 : друга старша сестра
- 大哥 : найстарший брат, «великий брат»
- 二哥 : другий старший брат
- 小妹 : наймолодша сестра
Зверніть увагу: перший отримує 大 («великий»), а не 一 («один»). Далі йдуть цифри: 二, 三, і так далі. Наймолодший часто отримує 小 («малий»).
У діалозі в Бай Сюе є старший брат (哥哥 ), старша сестра (姐姐 ) і дві молодші сестри (两个妹妹 ). У Китаї цих двох молодших сестер називали б так: 大妹 — старша з молодших сестер, і 小妹 — наймолодша.
Ця система досі дуже жива, особливо в родинному колі та на селі. Вона свідчить про повагу до ієрархії за віком, яка пронизує всю китайську культуру. Після покоління єдиних дітей постає питання, скільки ще вона протримається. Відповіді я не знаю.
- старших братів і сестер називають за порядком народження: 大, 二, 三…;
- наймолодший часто отримує 小, «малий»;
- усе це свідчить про ієрархію за віком усередині родини.