Граматика 6
Вивчаємо китайську: граматика розділу 6
Лічильні слова 个 і 口
У китайській мові число ніколи не ставлять безпосередньо перед іменником. Між ними треба вставити слово, яке називають лічильним словом. Воно не лише слугує для лічби, а й відносить іменник до певної категорії: плоскі предмети, тварини, люди тощо.
Лічильне слово для людей — 个 :
一个人 : одна людина
两个孩子 : двоє дітей
七个人 : семеро людей
Лічильних слів дуже багато. Деякі іменники не мають власного лічильного слова: 个 тоді слугує лічильним словом за замовчуванням. Це «запасне колесо» розмовної китайської, і воно рятує чимало речень.
Лічильне слово обов’язкове також із вказівними займенниками 这,那 («цей», «той») та з їхнім питальним словом 哪 («котрий?»):
这个人 : ця людина
那个学生 : той учень (он там)
哪个人? Котра людина?
Щоб лічити членів родини, уживають лічильне слово 口 («рот»):
我家有四口人。 У моїй родині четверо людей.
你家有几口人? Скільки людей у твоїй родині?
Чому 口, «рот»?
Образ — це роти, які треба нагодувати. Таке лічильне слово вживають лише тоді, коли йдеться про родину. В усіх інших випадках людей лічать за допомогою 个. Українцеві тут є на що спертися: людей і дітей ми теж часто лічимо особливими, збірними числівниками — «двоє дітей», «четверо людей». Але китайська йде далі: лічильне слово потрібне з будь-яким іменником.
Уживання числівника 两
Китайською «два» можна сказати двома способами:
- 二 : цифра — для лічби (1, 2, 3…), у номерах телефонів, для поверхів;
- 两 : число — перед лічильним словом.
Приклади:
两个孩子 : двоє дітей
两口人 : двоє людей (у родині)
Увага
Не кажіть 二个孩子 — кажіть 两个孩子.
Перед лічильним словом — завжди 两, ніколи 二.
Дієслово 有 і його заперечення 没有
有 означає «мати» або «є, існує». Будова з ним така сама, як і з усіма іншими дієсловами:
Приклади з діалогу:
我有两个孩子。 У мене двоє дітей.
你有几个孩子? Скільки в тебе дітей?
Увага
Заперечення 有 — завжди 没 або 没有 . Ніколи не кажуть 不有. Це єдине дієслово китайської мови з таким запереченням, тож краще запам’ятати це одразу. Українцеві це знайоме: заперечення від «є» теж особливе — не «не є», а «немає»: «У мене є брат» → «У мене немає брата».
Приклади:
我没有弟弟。 У мене немає молодшого брата.
你没有弟弟吗? У тебе немає молодшого брата?
Сполучник 和
和 означає «і». Він поєднує іменники або іменні групи.
Приклади з діалогу:
一个女儿和一个儿子 : дочка й син
我的爸爸、妈妈、一个哥哥、一个姐姐、两个妹妹和我。 Мій тато, моя мама, старший брат, старша сестра, дві молодші сестри і я.
Увага
和 ніколи не поєднує речень. В українській мові речення впізнають за дієсловом в особовій формі.
Тож можна сказати 我学汉语和日语。 «Я вивчаю китайську та японську»,
але не 我学中文和说汉语。 «Я вивчаю китайську і говорю китайською».
Український «і» (й, та) поєднує і слова, і речення. Китайський сполучник — ні.
Перелічувальна кома 、
Можливо, ви помітили знак 、 у діалозі. Він називається 顿号 . Це перелічувальна кома, яка відокремлює елементи переліку там, де українська ставить звичайну кому.
Приклад: 我的爸爸、妈妈、一个哥哥、一个姐姐、两个妹妹和我。
Звичайна кома ,, тобто 逗号 , натомість розділяє частини складного речення. Плутати ці дві коми не можна.
Пропуск 的 у 你家
У діалозі сказано 你家有几口人? — а не 你的家有几口人?.
Коли зв’язок між означенням і означуваним словом дуже тісний (родина, частини тіла, близькість), 的 часто випадає:
你家: твоя родина; у тебе вдома
我妈妈: моя мама
他爸爸: його тато
Запам’ятайте
З назвами близьких родичів 的 природно пропускають. Можна його й поставити (我的妈妈) — помилки не буде: просто це звучить офіційніше, трохи відстороненіше.