Вивчаємо китайську: написання традиційних ієрогліфів розділу 4

Виберіть спосіб показу розкладу ієрогліфів на компоненти:

歲 suì: рік, вік (окремо не вживається, слугує для вираження віку). 

Написання ієрогліфа:

Компоненти: 止 zhǐ нога, хода; 戌 xū ритуальна сокира (11-та земна гілка); 少 shǎo мало (у стилізованій формі всередині ієрогліфа).

Етимологія: 歲 suì спочатку позначав планету Юпітер (歲星 suìxīng), період обертання якої — близько дванадцяти років — слугував орієнтиром для давньокитайського календаря. Ієрогліф складається з ноги 止 zhǐ (що позначає рух, плин часу) і ритуальної сокири 戌 xū (що нагадувала про жертвоприношення, якими відзначали кожен новий рік). Згодом значення розширилося, і 歲 став означати «рік», а потім «вік».

Еволюція ієрогліфа:

Письмо на бронзі Печатковий стиль Писарський стиль Стандартний стиль Спрощений стиль
岁 岁 岁 岁 岁

幾 jǐ: скільки (питальне слово для невеликих кількостей).

Написання ієрогліфа:

Компоненти: 幺幺 yōu дві шовкові нитки (тонкість, незначність); 戍 shù охороняти (людина з алебардою).

Етимологія: 幾 jǐ — складений ієрогліф. Він поєднує 幺幺 yōu (дві шовкові нитки, що вказують на щось крихітне, ледь помітне) з 戍 shù (збройна охорона). Разом вони передають ідею навислої, але ледь помітної небезпеки, звідси й первинне значення «малий, слабкий, майже». Згодом значення розширилося, і 幾 став означати «кілька» або «скільки», коли йдеться про невелику кількість.

Еволюція ієрогліфа:

Письмо на бронзі Печатковий стиль Писарський стиль Стандартний стиль Спрощений стиль
几 几 几 几 几