Граматика 1

Вивчаємо китайську: граматика розділу 1

Цей розділ присвячено пересуванню і розташуванню: як сказати, звідки ми вирушаємо, куди прямуємо, що розташоване ліворуч чи праворуч і яким транспортом кудись дістатися. Ми знайомимося з двома новими співдієсловами, 从 і 往, доповнюємо локативи, вивчені на рівні 1, і нарешті називаємо конструкцію, якою ви вже користуєтеся, самі того не знаючи: послідовні дієслова.

1. Співдієслово 从 cóng: вихідна точка

«Співдієслово» — це дієслово, яке виконує роль прийменника. Це наслідок історичного розвитку китайської мови: дієслова поступово перетворюються на прийменники. На цьому шляху дієслово ще зберігає деякі дієслівні властивості, хоча вже служить прийменником.

从 означає «від, з, починаючи з». Воно вводить вихідну точку руху і, як усі обставини в китайській мові, стоїть перед основним дієсловом.

Приклади:

• 我从北京来。 Wǒ cóng Běijīng lái. Я з Пекіна.
• 你从哪儿来？ Nǐ cóng nǎr lái? Звідки ти?

从…到…: від … до …

У парі з 到 (рівень 1, розділ 13) 从 окреслює весь шлях — як у просторі, так і в часі.

• 从这里到火车站坐三站。 Cóng zhèlǐ dào huǒchēzhàn zuò sān zhàn. Звідси до вокзалу три зупинки.
• 从我家到学校要半个小时。 Cóng wǒ jiā dào xuéxiào yào bàn ge xiǎoshí. Від мого дому до школи — пів години.
• 从早上八点到晚上九点。 Cóng zǎoshang bā diǎn dào wǎnshang jiǔ diǎn. З восьмої ранку до дев’ятої вечора.

2. Співдієслово 往 wǎng: напрямок

往 означає «у напрямку, до». Там, де 从 позначає, звідки ми йдемо, 往 позначає, куди ми йдемо. Конструкція та сама: співдієслово та його додаток стоять перед дієсловом. (Українська, як і китайська, чітко розрізняє три запитання: «звідки?», «куди?» і «де?»; і так само ставить службове слово перед назвою місця: «з Пекіна», «у напрямку Шанхаю».)

Чим відрізняються 往 і 到?
往 указує обраний напрямок, але не каже, чи ми туди дійдемо; 到 указує досягнуту точку. Звідси й їхнє місце в реченні: 往 ставиться перед дієсловом і залежить від нього (往前走), тоді як 到 може вживатися самостійно (到上海了) або ставитися після дієслова, щоб позначити результат (走到学校).

У діалозі:

• 从这里往前面走。 Cóng zhèlǐ wǎng qiánmiàn zǒu. Звідси йди вперед.
• 往左走吗？ Wǎng zuǒ zǒu ma? Підемо ліворуч?
• 不往左，往右走。 Bù wǎng zuǒ, wǎng yòu zǒu. Не ліворуч, а праворуч.

Інші приклади:

• 往那边走。 Wǎng nàbiān zǒu. Іди в той бік.
• 你往哪儿走？ Nǐ wǎng nǎr zǒu? Куди ти йдеш?

Коли обидва співдієслова трапляються разом, порядок слів відповідає логіці шляху: спершу звідки ми вирушаємо (从), потім куди ми йдемо (往), і нарешті дієслово: 从这里往前面走。

3. Позиційні іменники 左 zuǒ і 右 yòu

а) 左 і 右 самі по собі, після 往

Після 往 уживають позиційний іменник сам по собі, без суфікса: 往左走 · 往右走.

б) 左边 / 右边: локативи

Щоб визначити місце чогось, уживають форму із суфіксом 边: 左边 zuǒbiān (лівий бік), 右边 yòubiān (правий бік), 旁边 pángbiān (поруч).

Принцип вам уже відомий з розділу 13 рівня 1: локатив стоїть після назви місця, а частку 的 можна й не ставити (її ставлять переважно тоді, коли назва місця довга). (Українська робить навпаки: прийменник стоїть перед іменником — «за книгарнею», «біля супермаркету».)

У діалозі:

• 超市的旁边是一家书店。 Chāoshì de pángbiān shì yì jiā shūdiàn. Біля супермаркету — книгарня.
• 饭店在书店的左边吗？ Fàndiàn zài shūdiàn de zuǒbiān ma? Ресторан ліворуч від книгарні?
• 书店的右边是什么？ Shūdiàn de yòubiān shì shénme? Що праворуч від книгарні?
• 你坐我旁边。 Nǐ zuò wǒ pángbiān. Сідай біля мене.

в) Серія з 面: 前面 і 后面

На рівні 1 (розділ 13) ви вивчили складені локативи з 边: 前边, 后边, 外边, 里边. Цей розділ вводить ті самі локативи із суфіксом 面: 前面 qiánmiàn (попереду) і 后面 hòumiàn (позаду).

У діалозі:

• 不在左边，在书店的后面。 Bú zài zuǒbiān, zài shūdiàn de hòumiàn. Не ліворуч, а за книгарнею.
• 前面是地铁站。 Qiánmiàn shì dìtiězhàn. Попереду — станція метро.

г) 在 або 有? Два способи вказати місце

У діалозі вжито обидві конструкції, і вони означають не одне й те саме. Порівняйте:

• 右边有一家超市。 Yòubiān yǒu yì jiā chāoshì. Праворуч є супермаркет.
• 饭店在书店的后面。 Fàndiàn zài shūdiàn de hòumiàn. Ресторан розташований за книгарнею.

Різниця залежить від того, про що йдеться:

• 左边有一家水果店。 Zuǒbiān yǒu yì jiā shuǐguǒdiàn. Ліворуч є фруктова крамниця. (я описую, що бачу ліворуч)
• 超市在书店的右边。 Chāoshì zài shūdiàn de yòubiān. Супермаркет праворуч від книгарні. (я кажу, де супермаркет)

З 是 конструкція близька до конструкції з 有, але вона називає єдине, що там є: 右边是一家水果店。 «Праворуч — фруктова крамниця» (і більше нічого).

4. Послідовні дієслова

Китайська мова може поєднувати два (або більше) дієслова в одному реченні без жодного сполучного слова, тоді як багато мов ужили б тут сполучник чи прийменник (на кшталт «щоб» або «для»). Дієслова при цьому йдуть одне за одним у хронологічному порядку дій. Таку конструкцію називають реченням із послідовними дієсловами. Це класичний випадок безсполучникового зв’язку: дії стоять поруч без сполучних слів, і хронологічного порядку досить, щоб установити логічний зв’язок між ними. (Українська теж так уміє з дієсловами руху: «піти купити книжку», «їхати снідати».)

У діалозі:

• 我们去小王姐姐的饭店吃早饭吧。 Wǒmen qù Xiǎo Wáng jiějie de fàndiàn chī zǎofàn ba. Ходімо поснідаємо в ресторані старшої сестри Сяо Вана. (1. піти до ресторану → 2. поїсти там)
• 从这里往前面走，去坐地铁。 Cóng zhèlǐ wǎng qiánmiàn zǒu, qù zuò dìtiě. Звідси йди прямо й сідай на метро.

Інші приклади:

• 我去书店买书。 Wǒ qù shūdiàn mǎi shū. Я йду до книгарні купити книжки.
• 我们去超市买水果。 Wǒmen qù chāoshì mǎi shuǐguǒ. Ми йдемо до супермаркету купити фруктів.

Окремий випадок: вид транспорту

Це найчастіший випадок. У китайській мові транспорт позначає не прийменник і не відмінок (українською — «автобусом», «на метро»), а саме дієслово (точніше — співдієслово): 坐 zuò, «сідати», яке тоді набуває значення «їхати (транспортом)». Тому воно стоїть перед дієсловом руху: це його логічне місце, адже спершу треба сісти в транспорт, а вже потім їхати.

У діалозі:

• 我们坐公交车去火车站。 Wǒmen zuò gōngjiāochē qù huǒchēzhàn. Ми їдемо на вокзал автобусом.

Інші приклади:

• 我们坐地铁去饭店吃早饭。 Wǒmen zuò dìtiě qù fàndiàn chī zǎofàn. Ми їдемо на метро до ресторану снідати. (три послідовні дієслова!)
• 我坐火车去上海。 Wǒ zuò huǒchē qù Shànghǎi. Я їду до Шанхаю поїздом.
• 他坐出租车去医院。 Tā zuò chūzūchē qù yīyuàn. Він їде до лікарні на таксі.
• 我坐地铁去学校上课。 Wǒ zuò dìtiě qù xuéxiào shàngkè. Я їжджу на метро до школи на заняття.

Якщо за кермом ви самі, уживають 开车 kāichē (рівень 1, розділ 17): 我开车去商店买东西。 Wǒ kāichē qù shāngdiàn mǎi dōngxi. Я їду машиною до магазину по покупки.

5. 怎么 zěnme + дієслово: питати про спосіб

Ви вже зустрічали 怎么 у розділі 17 рівня 1: це питальний займенник, який означає «як» і, як усі питальні слова в китайській мові, стоїть на місці відповіді, тобто перед дієсловом.

У діалозі:

• 上海的路太多，我们怎么走？ Shànghǎi de lù tài duō, wǒmen zěnme zǒu? Скільки в Шанхаї вулиць! Якою дорогою ми підемо?
• 火车站怎么走？ Huǒchēzhàn zěnme zǒu? Як пройти до вокзалу?

Відповіддю на питання з 怎么 дуже часто є… речення з послідовними дієсловами (пункт 4):

• 你怎么去学校？ Nǐ zěnme qù xuéxiào? Як ти їздиш до школи?
  我坐地铁去。 Wǒ zuò dìtiě qù. Я їжджу на метро.
• 你怎么回去？ Nǐ zěnme huíqù? Як ти повертатимешся?
  我坐火车回去。 Wǒ zuò huǒchē huíqù. Я повернуся поїздом.

6. Прості модифікатори напрямку 回来 / 回去

Ви вже бачили їх у розділі 9 рівня 1; тепер опишімо їх систематично.

来 позначає наближення до мовця, 去 — віддалення від мовця. Додані до дієслова дії, вони позначають уже не самостійне пересування, а напрямок дії щодо того місця, де перебуває мовець: це модифікатори напрямку.

Тут дієсловом дії є 回 huí (повертатися), яке не вживається окремо:

• 我回去。 Wǒ huíqù. Я повертаюся (туди). (я віддаляюся від співрозмовника)
• 你回来了！ Nǐ huílai le! Ти повернувся! (ти наближаєшся до мене)

У діалозі:

• 小雨，星期天晚上回去，我们坐公交车去火车站，好不好？ Xiǎoyǔ, xīngqītiān wǎnshang huíqù… Сяоюю, у неділю ввечері, коли повертатимемося (до Пекіна), поїдемо на вокзал автобусом, гаразд?

Бай Сюе і Гао Сяоюй перебувають у Шанхаї: повернутися до Пекіна означає віддалитися від місця, де вони розмовляють → 回去.

Уточнення місця

Якщо треба назвати місце, його ставлять між дієсловом дії та модифікатором напрямку:

• 我回北京去。 Wǒ huí Běijīng qù. Я повертаюся до Пекіна.
• 他回我家来。 Tā huí wǒ jiā lái. Він повертається до мене додому.

І нарешті, «повертатися додому» — це просто 回家 huí jiā, без модифікатора напрямку: 我下午六点回家。 Wǒ xiàwǔ liù diǎn huí jiā. Я повертаюся додому о шостій вечора.